Роковини подвигу українських юнаків у буремні часи української національної революції 1917-21 рр. спонукають не лише віддати шану їх самопожертві, але й спробувати чомусь навчитись у історії. В української історії змагань за суверенність, соборність, державність, генетична пам’ять про що впродовж віків робить нас українцями, нацією. В історії,  тодішні сторінки котрої ми й нині, як колись її творці, не можемо читати «без брому». В історії, якої були позбавлені покоління підрадянської України.

20 січня минуло 115 років з дня народження визначного історіософа, поета, ідеолога українського націоналізму Євгена Маланюка.

На еміграцію він вийшов як старшина Армії УНР, ад'ютант помічника начальника штабу Ділової армії, визначного стратега Василя Тютюнника.

Налітали зловісні птахи,
Доганяли сумний похід,
А потяг ридав: На Захід... На Захід.
На Захід... І услід — реготався Схід.

Як сам він підкреслював, еміграція — це завжди наслідок поразки, тож перший обов'язок еміграції полягав у тому, щоб з'ясувати її причини. Сам Маланюк, і це дуже прикметно, бачив її не так у підступності більшовиків, егоїзмі європейських урядів, бракові військових засобів — зброї чи амуніції, ще якихось зовнішніх причинах, як, навпаки якраз, у власному небажанні вибороти собі волю: «...ми не захистили цієї країни, бо ми її майже не захищали.

Цьогоріч київська молодь вшанує Героїв Крут без політиків. Замість офіційного дня пошанування – 29 січня у неділю, молодь відвідає Крути напередодні – в суботу.

Поїздка проводиться в рамках Всеукраїнської молодіжної кампанії “Пам’ятай про Крути” – kruty.org.ua. Її організатором став пластовий курінь ч. 75 ім. Героїв бою під Крутами.

Як повідомляється на сайті Київського пласту plast.net.ua, збір учасників відбудеться 28-го січня о 8:00 при виході зі ст. м. «Вокзальна». Вартість поїздки – 75 грн. Сюди включається отримання символічного значка, проїзд в обидві сторонни та участь в пейнтбольній тереновій грі.

Євген Маланюк

Забагато маємо нині явищ, що псують нерви, і лише свідомість заховати їх міцними, змушує редукувати коло спостережень до речей засадничих.

Біда не в тім, що в нашій, далекій від веселощів, дійсності існують молоді і немолоді люди, що культивують в святій простоті оті анахроністичні "парижі” (в каварні "Деляпе” [1]), що з пафосом наївно-щирого снобізму деклямують про "нове” (!) мистецтво, що з натхненням, вартим ліпшого призначення, майструють екзотичні монографії, що творять якийсь підозріло-безжурний світик (щось середнє між циганським табором і жидівським містечком), світик, де існує система своєрідних канонів і критеріїв та не менше своєрідна ієрархія вартостей. Біда не в тім. І не такі болячки перебула історія нашої культури. Що ж значать в порівнянні з ними ці дрібнички? А, зрештою, десь же мусять находити собі вихід продукти розкладу, неминучі в органічнім процесі життя.

Обіцяна прем’єр-міністром України Миколою Азаровим зустріч з представниками вищих навчальних закладів без участі Міністерства освіти, науки, молоді і спорту виявилася звичайною виставою для “одобрямсу” кабмінівського законопроекту (№9655), розробленого під керівництвом міністра Дмитра Табачника.

Ця зустріч була ініційована прем’єр-міністром через студентські протести, які відбуваються в Україні вже понад рік в зв’язку з намаганням Дмитра Табачника протягти через Верховну Раду новий закон “Про вищу освіту”. Однак бачити на ініційованій ним зустрічі студентів-протестувальників прем’єр-міністр чомусь не захотів.

Прес-конференція: 25 січня 2012 р. о 10 год. в приміщені Львівського прес-клубу за адресою пр. Т. Шевченка, 11
Львівська організація «Українська молодь – Христові» (УМХ), заснована Митрополитом Андреєм Шептицьким у 1933 р. з часу відновлення у 1990 році веде безперервну активну діяльність у вихованні християнської молоді і пропагуванні відповідних цінностей у суспільстві.

Парламентська асамблея ОБСЄ запропонувала заснувати один день пам'яті жертв сталінізму і нацизму.

Комітет Парламентської асамблеї ОБСЄ з демократії ухвалив резолюцію "Возз'єднання розділеної Європи", яка прирівнює сталінізм до нацизму і закликає до міжнародного засудження тоталітарних режимів.

В документі від Росії як учасника ОБСЄ вимагають відмовитися від демонстрацій на славу радянського минулого і позбавити від структур, які "прикрашають історію".

Традиційно 22 січня вважаємо Днем Злуки і асоціюється він з річницею об'єднання УНР і ЗУНР в єдину державу. Але рівно за рік до того, 22 січня 1918 року у Києві було проголошено незалежність і суверенність Української Народної Республіки.

Проголошено дослівно "під грім гармат" - на Київ наступали більшовицькі армії, проти яких через тиждень виступив Студентський курінь і був розбитий під Крутами.

У самому Києві тривали бої – на заводі "Арсенал" під впливом більшовицької пропаганди розпочалося повстання, котрому краще пасувала б назва заколоту.

Зустріч, а тим паче розмова з Архиєпископом Української Греко-католицької Церкви Блаженнішим Любомиром (Гузаром) – наче особливий момент у житті. Завжди складається враження, що ти сидиш поруч більше ніж просто з людиною і не прислухатися до неї – наче злочин… Блаженніший Любомир відповів на запитання УНІАН.

Блаженніший, Різдвяні свята завершуються - і знову ми змушені говорити про те,  що в останні роки втрачається справжня їх суть, бо, як виглядає, люди більше переймаються подарунками і смаколиками на столах... Скажіть, будь ласка, як працює церква в напрямку, аби духовна суть Різдва зберігалася?

У День Соборності львів’яни спечуть для гостей з Донеччини тисячу пампухів

22 січня 2012 р. у Львові відбудеться незвичайне святкування Дня Соборності України. На головному залізничному вокзалі львів’яни зустрінуть поїзд №70 «Маріуполь-Львів». Приїжджим роздаватимуть синьо-жовті стрічки, привітальні листівки та заздалегідь приготовані тисячу пампухів.

Представник фонду Фрідріха Наумана "За свободу" Манфред Віхман сподівається, що громадські організації зможуть призвести до зміни чинної влади України.

Як повідомляє кореспондент Gazeta.ua, про це він заявив на відкритті міжрегіональної конференції "Самоорганізація громадян — відповідь суспільства на політичну нестабільність".

"Я стежив за тим, що відбувалося в Україні протягом останніх років. І те, що відбулося в країні перевершило всі мої найгірші сподівання. Ми дуже раді, що наш фонд має можливість підтримувати громадські організції, які, можливо, виростуть в опозиції", - заявив він.

Нещодавно Народний депутат України від Партії Регіонів Вадим Колесніченко вчергове опублікував у власному блозі (http://blogs.pravda.com.ua/authors/kolesnichenko/4f14247186238/) неправдиву інформацію. Ми не маємо ні права, ні бажання коментувати рішення доктора філологічних наук, професора, проректора з наукової роботи Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов В'ячеслава Ісайовича Теркулова, який у своєму висновку, про що йдеться в статті, підтримав проект закону України "Про засади державної мовної політики".

Філософія життя людей є такою, що старші у своїй діяльності, з часом, мають поступитися молодшим. Вважається, що молодші агресивніші і сильніші, тому заміна відбувається. Навіть, древні скіфи, на своїх виробах, відобразили, на думку багатьох істориків, конфлікт старих і молодих скіфів. Правда, до наших часів, не дійшла звістка, – а хто ж таки, переміг? Добре, коли ця життєва необхідність проходить у нормальний цивілізований спосіб, наприклад, демократично, шляхом виборів.
Якщо, говорити про українську політику в цілому, то, побачимо, що керують країною, старі, ще радянські кадри зі своїми політичними проектами. Як правило, на політичній сцені, міняють одна одну дві комуно-комсомольські олігархічні групи. У свідомості тих людей що при владі, мало патріотизму, відповідальності за долю держави, розуміння того, що вони мають у першу чергу служити громадянам і країні, а не дбати про свою кишеню і пиху. Не говорячи вже про національні інтереси.

На Різдво кожен, хто відвідав Церкву Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, міг стати свідком "дива".

Неподалік храму, на місці звичного для багатьох киян і гостей столиці дерев’яного хреста на честь героїв Крут стояв справжній пам’ятник крутянцям: виготовлений з дорогого каменя "козацький хрест", в центрі якого висічений тризуб, під яким промовиста і символічна цитата із святого Євангелія – "Найбільша любов – життя покласти за друзів".

Сподівався, що про авторів несподіваного "дива" розповість настоятель храму. Однак отець Ігор Онишкевич лише висловив захоплення новим пам’ятником і повідомив, що його творці і меценати не бажають розголосу, їм цілком достатньо усвідомлювати, що про їхню справу "знає Господь".

У неділю, 22 січня, о 12:00 у Києві на мосту ім. Патона до Дня Соборності об’єднаймо два береги Дніпра «живим» ланцюгом!

День Соборності — об’єднавче свято українського народу. «Ланцюг єдності», ініційований 5 років тому Братством козацького бойового звичаю «Спас», традиційно відбудеться і нинішньої зими. Закликаємо всіх  взяти участь у створенні символічного ланцюга єдності Право- та Лівобережної України. Звертаємось до свідомих громадян України: «Прийдімо і разом відсвяткуймо День Соборності України!»

Долучайся до поширення інформації. Приготуй на акцію національну синьо-жовту символіку — прапори, стрічки, інструменти для звукових ефектів — барабани, труби тощо. БУДЬ РАЗОМ З УКРАЇНОЮ!!!

У день Злуки — візьмімося за руки!

Панове товариство!

Хочемо повідомити Вас, що козацькому селищу «Мамаєва Слобода» оголошено війну. Нас, майже не маскуючись, з усіх боків атакують українофобські сили...

По перше, вчора, близько опівночі, сайт козацького селища www. mamajeva-sloboda.ua  було брутально зламано невідомими. Центральна сторінка знищена і замість неї хакером поставлено блюзнірський україноненависницький  «стішок», «жирно присмачений» російською ненормованою лексикою...

Українське національне відродження на півночі Донеччини до сьогодні надзвичайно слабо висвітлене в історичній літературі. Жорстокість окупаційного режиму, тотальне знищення комуністами будь-яких згадок про людей, що очолювали цей рух, документів про національно-визвольні змагання призвели до того, що їх майже не залишилося в архівах. Єдине, на що може опиратися дослідник – кримінальні справи з архівів НКВД-КГБ. Окремі імена, факти, події детально висвітлювалися в ході допитів, оскільки чим допит виявлявся «продуктивнішим», тим більше осіб потрапляло в тенета «органів».

Це повідомлення – лишень маленька спроба відновлення історичної правди.

Дерев’яна церква в Олексієво-Дружківці була автокефальною

Перша згадка про перехід до Української Автокефальної Православної Церкви храму селища Олексієво-Дружківка датується 18 листопадом 1924 року. Тоді в протокол за №6 засідання Донецької губернської антирелігійної комісії записано: «Устав автокефалистов утвердить. Признать желательным высказанное некоторыми тихоновцами намерение о переводе богослужения на украинский язык. Дать соответствующую на сей предмет директиву ГПУ и отделению культов».

Історики здивовані, чому, взявшись за зміни до архівного законодавства, парламентарі не розглянули питання доступу до архівів. Науковці наполягають на законодавчому закріплені відкритості радянських архівів і побоюються, що Рада створює механізми, які можуть спричинити знищення документів.
У першому читанні Верховна Рада України проголосувала зміни до Закону України “Про Національний архівний фонд та архівні установи”. Загалом позитивно оцінюючи спробу законодавця підійти до змін далекого від вимог сучасності закону, історики надзвичайно стурбовані тим, що найважливішу частину – питання доступу до архівів оминули. 

Сибірський сайт «Бабр» критично оцінив багаторічну, безглузду і свідомо приречену на поразку боротьбу з правдою, яку веде Росія. Сибіряки пишуть:

«Чим далі — тим більше всі серйозні інформаційні структури ховатимуться в «вільній зоні». Добратися з «розборками» до цієї «зони» навряд чи реально.

Російські спецслужби вже 12 років намагаються закрити сайт «Кавказ-Центр», зареєстрований в зоні .com, і абсолютно безуспішно. Історія боротьби Росії з цим сайтом є однією з найбільш трагікомічних в Інтернеті.

Рішучість студентів зростає. Щоб заявити власну позицію та добитися виконання вимог, вони спромоглися прорватися в хол Верховної Ради. Така подія викликала широкий суспільний відгук.

Саме в цей день, 10 січня, депутати ВР також не нудьгували – грали,  для багатьох з них улюблені ще з рекетирських часів кінця 80-х – початку 90-х минулого століття, „наперстки”. Гра з кримінальним відтінком характеризується одним-єдиним словом – „кидалово”, тобто шахрайство.