"Помста за розкол країни": "засмічена" регіоналами Смітюхами Волинь PDF Друк
Статті - Головна
Неділя, 01 липня 2012 22:52

5 червня народний депутат України від Партії регіонів Григорій Смітюх проголосував за прийняття у першому читанні антидержавного законопроекту Ківалова-Колесніченка “Про засади державної мовної політики”, а 27 червня до виборчого округу № 21, де збирається балотуватися до наступної Верховної Ради його брат Іван, завітали активісти Громадянського руху “Відсіч” з листівками, які роз’яснювали, чому не варто голосувати на виборах у жовтні 2012 року за Івана Смітюха.

Мета акції, яка має назву «Помста за розкол країни», - поінформувати потенційних виборців про реальні дії та голосування можливого кандидата в нардепи. Втім, роздача агітаційних матеріалів, у яких ішлося про деякі сторінки політичної біографії Івана Смітюха, закінчилася для них у міліції. Ковельські міліціонери, які зазвичай не звертають увагу на розклеєні по місту листівки, в даному випадку проявили непритаманну правоохоронцям принциповість і наполегливо запросили агітаторів до райвідділку...

«Перець Волинський» уже повідомляв своїх читачів про рейд з інформування виборців поліських районів про «політичну чудасію» їхнього земляка Адама Мартинюка. Тоді на боротьбу з листівками та «Відсіччю» стали: голова сільради села Ветли Любов Павлік, любешівський селищний голова Петро Хомич, а також голова Любешівської райадміністрації Василь Корець разом із головним правоохоронцем того ж району – Сергієм Хвесиком. До честі останнього, як посвідчили самі «відсічани», на відміну віж владців у штатському,  головний міліціянт Любешівщини особливого завзяття в перешкоджанні акції не проявив...

Адам Мартинюк, на жаль, не єдиний волинянин, який на догоду правлячому режиму голосував за закон «Ківалава-Калєснічєнка». Нагадуємо, що таких «горе-голосувальників» троє: вищезгаданий Адам Мартинюк, Анатолій Горбатюк та Григорій Смітюх, брат якого Іван збирається доєднатися до Григорія у Верховній Раді.

Але, як неодноразово заявляли активісти Громадянського руху «Відсіч», вони не працюють проти конкретних осіб. Під приціл потрапляють усі без винятку «тушки», «корупціонери» та «політичні акробати».

Минулий візит на Любешівщину викликав неабиякий розголос на Волині. Багато хто, з нібито опозиційних політиків, «лайкали» статті про рейд Поліссям у соціальних мережах і писали полум`яні пости на підтримку акції. Втім, як побачимо далі, небагато волинських активістів підтримали її реальною дією. І це, попри те, що відсічани, проаналізувавши помилки попереднього волинського рейду, звернувся до волинян через «Фейсбук» по допомогу.

Редакція «Перця Волинського» вирішила зробити інформаційний супровід заходу. Списались у «Фейсбуці». Познайомились. Координатором наступного рейду став пан Маркіян Гудз. Полігоном для розповсюдження листівок мав стати Ковель, Шацьк, Ратне, та навколишні села. Саме на цьому окрузі хоче «заїхати» до Верховної Ради Іван Смітюх.

Домовились про зустріч у Ковелі. Пан Гудз - сорокадвохрічний активіст «Відсічі», за його словами полишив роботу і родину, і весь поринув у громадську діяльність. Разом із ним було троє львівських студентів: два хлопці і дівчина. То разом з журналістом та оператором це виглядає як така собі невелика боївка.

От і Ковель. Активісти половинять пачки листівок, і купують клей ПВА. Починаюють розклеювати. В місті виявилось декілька тумб, які призначені для зовнішньої реклами. Саме туди активісти і наліпили перші листівки. Чомусь агітація найкраще трималася на плакатах, з яких Іван Смітюк запрошував ковельчан на чергову піар-акцію, закамуфльовану під благодійний концерт. КОРОТКИЙ ВІДЕОЗВІТ АКЦІЇ. ПРИХОВАНА КАМЕРА

Ковельчани жваво реагують на політичну рекламу.

«Партія регіонів - не наш кандидат», - голосно промовляє підстаркуватий дядько, що торгував чорницями при дорозі.

«Молодці хлопці! Так тримати!», - говорили перехожі, яким активісти роздавали листівку у руки.

Рухаємося в сторону вокзалу. Стаціонарних місць для розміщення немає. Клеять на стовпи, паркани та стіни будинків. Варто зауважити, що тоді у Ковелі був сильний вітер і тому агітацію вдавалося приліпити тільки на старі оголошення та плакати. На голі стіни  листівки приклеїти було б неможливо, навіть, якби виникло таке бажання.

«Засмітили» Смітюхом?

От і вокзал – візитівка Ковеля. Молодь роздає листівки, журналісти беруть інтерв`ю у куратора групи активістів. Раптом помічаємо двох міліціонерів, які не спускаючи очей із активістів, розмовляють по мобільним телефонам. Із вигляду правоохоронців можна припустити, що вони або доповідали про небачене у Ковелі – агітацію проти Івана Смітюха, або отримували інструкції для подальших дій.

Раптом один із правоохоронців (майор міліції Соловенюк Петро Анатолійович) підходить до відеооператора «Перця Волинського» Олександра Стеренчука і просить не знімати міліціонерів. Той щиро обурюється, адже правоохоронці знаходяться в публічному місті і не мають підстав вимагати від представників ЗМІ, аби ті їх не фільмували. Підтягується ще один міліціонер, ще один...

За десять хвилин сварки всі активісти і журналісти оточені колом з десятка правоохоронців, які вимагають припинити роздачу та розклейку листівок. Між міліціонером та керівником акції відбувається наступний діалог:

Майор Соловенюк: «Ви порушуєте кодекс адміністративних порушень! Пройдемо до міськвідділу для складання протоколу!»

Маркіян Гудз: «Ми не зобов`язані йти до міськвідділу. Якщо ми щось порушили, то ви можете скласти його на місці».

Майор Соловенюк: «Якщо ви відмовляєтесь пройти до райвідділку, то цим самим ви робите ще одне порушення!»

Маркіян Гудз: «Я відмовляюсь йти до міськвідділу, а діставити мене насильно ви не маєте права!».  І після цього сідає на землю, наслідуючи правозахисників, із їх сидячими демонстраціями.

Майор Соловенюк: «Зараз приїдуть наші працівники і доставлять вас до міськвідділу».

Дійсно, незабаром з`являється ще декілька нових правоохоронців, з наліпками «експерт» на спинах та блискучими чемоданчиками в руках. Втім, вони не поспішають силою доставляти активістів до міськвідділу.

На обрії з'являється новий персонаж. Це огрядний чолов`яга у цивільному з телефоном. Неозброєним оком видно, як правоохоронці в одностроях підкоряються цьму пану у цивільному. Незнайомець долучається до дискусії і намагається вилучити весь тираж агітпродукції. На вимогу протестувальників він дістає посвідчення. Це виявився Дуліш Сергій Вікторович, заступник начальника міського відділу по громадській безпеці. Сварка продовжується вже півгодини.

Мета правоохоронців проста - не дозволити подальше розповсюдження «антисмітюхівської» агітпродукції. Нарешті обидві сторони досягли консенсусу, активісти погоджуються пройти до райвідділку. Правоохоронці наполягають на тому, аби журналісти також прогулялися до відділення. Ми з Сашком не заперечуємо, адже очевидно, що присутність преси, даруйте за тавтологію, втримає правоохоронців від «пресування» активістів.

Дорогою по телефону інформуємо про наше «запрошення» до міськвідділу свого головного редактора – Руслана Тимощука, якому не подобається перспектива невмотивованого перебування журналістів видання та активістів «Відсічі» в компанії міліціонерів. Тому, не знайшовши «топ-правохоронців» області, він телефонує до депутатів Волинської облради Анатолія Вітіва та Олександра Пирожика. Останньому вдалося додзвонитися до Богдана Щура, очільника обласного управління МВС.

Після цього дзвінка ковельські міліціонери відразу «збавили обороти». У міськвідділі вони пояснили активістам та журналістам, що ті не є затриманими і не є заарештованими. За версією правоохоронців, усі присутні були запрошені. Втім, «запрошення» міліціонерів не вельми відрізнялося від затримання. Сергій Дуліш виступив із прощальним спічем, у якому побажав активістам більше не попадатися в руки правоохоронців за 152 статтею кодексу про адміністративні правопорушення. Начальник міськвідділу Іван Коростенський, який під час затримання нібито «був на концерті», прибув до свого місця роботи у футболці і попросив не тримати зла на його підлеглих:

«Наша мета не допустити протистояння в місті Ковелі», - зауважив він у ексклюзивному коментарі журналістам «Перця Волинського».

Виходимо з міськвідділу. Дві години часу втрачено, а попереду ще дорога до Ратного і Шацька. Дорогою учасники акції зупиняються селами та клеять агітацію на спеціальних дошках для інформації. На відміну від Ковеля, у Ратному виявилося достатньо місць для розклеювання агітпродукції. В Шацьку теж провели інформаційну акцію, і вже аж наступної доби повернулися до Луцька.

Дії правоохоронців, які намагалися перешкоджати активістам, викликають багато запитань. Чому для того, аби перешкодити інформаційній акції, було задіяно загін міліціонерів кількістю у 10-15 осіб? Чи хтось із  читачів чув про затримання тих, хто розклеює оголошення про купівлю металобрухту чи оренду квартир?

Чомусь ковельські правоохоронці вважають, що вибіркове застосування закону доречне, коли йдеться саме про голову Ковельської районної держадміністрації  і представника Партії регіонів Івана Смітюха.

Коли в місті замало дошок, на які можна  клеїти інформацію, то громадяни будуть її розміщувати на стовпах та парканах. І правоохоронці цьому навряд чи завадять. Можливо, ковельській владі варто брати приклад із очільника Києва Олександра Попова? Той, коли йому дорікнули відсутністю громадський вбиралень для вболівальників ЄВРО 2012, у відповідь дозволив усім охочим люрити прямо на Хрещатику. Але то ЄВРО для іноземців, а то викривлений «закон» для своїх, та ще й невгамовних!

Тож, шановні «батьки міст», начальники міськ- і райвідділків та інші поважні особи, які беруть на себе функціїї політичних двірників! Не варто боротися за чистоту міст і сіл настільки вибірковим способом. Бо хто-зна, чи не доведеться після зміни влади освоювати, як то кажуть «в реалі», таку  актуальну і потрібну людям професію, як двірник…

За матеріалами Сергія Шаповала, відео Олександра Стеренчука, Перець Волинський

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити