Індило. Чому так важко довести справу до кінця?
Індило. Чому так важко довести справу до кінця? Друк
Статті - Головна
Середа, 26 жовтня 2011 23:57

Чергове засідання у справі Ігоря Індила відбудеться у п’ятницю, 28 жовтня 2011 р., о 10:00 у Деснянському райсуді м. Києва за адресою: просп. Маяковського, 5в. Лікарі, які відмовилися госпіталізувати Ігоря, прийдуть розповідати – чому.

Як керівник міліції виправдовував смерть Індила

Деснянський районний суд. Суддя Олексій Панасюк продовжує уважно та терпляче заслуховувати кожного свідка у справі про смерть Ігоря Індила у міліції. Свідок сьогодні навіть на прокурора Наталію Сьому покрикує.  Петро Мірошниченко прийшов роз`яснювати, чому у його відділку загинув студент.

Насправді під час трагедії тодішнього начальника Шевченківської міліції не було. За кілька хвилин до приводу Ігоря у відділок він сів у службовий Prado і поїхав на дачу у Київського моря. Там його вранці і застав дзвінок про смерть затриманого. Але Петро Тимофійович прийшов впевнено свідчити: і затримали Ігоря правильно, і доглядали за ним добре, і помер він сам.

Головну таємницю справи довжиною вже в 15 місяців - причину смерті Ігоря - Мірошниченко негайно відгадав для судді. Сталося нещастя в кімнаті для фотографування. Там, як у деталях розповів перебувавший на дачі керівник відділку, дільничний запропонував затриманому стілець. Іго відмовився. "Отходя назад, он упал, и ударился головой об пол", - заявив Петро Тимофійович. На здивовані погляди адвокатів родини загиблого ("Вас же ж там не було?"), міліціонер швидко додав: "Это я знаю от сотрудников".

Вони поза будь-якою підозрою колишнього начальника, який після цієї смерті вийшов на пенсію. І воду давали, і в туалет водили, і швидку просто благали забрати Ігоря. Чому благали? А переживали за здоров`є людина, яка впала. Ми взагалі найчастіше у Києві викликаємо швидку за будь-якої потреби наших затриманих. Адвокат Олександр Заруцький тут влучив запитанням. А чому не викликали, коли Ігор з лавки впав?

http://www.youtube.com/watch?v=lpKE88exTLs&feature=player_embedded

Тут Петро Тимофійович почав говорити безсмертними фразами. "Да мы задерживаем в день по 100 человек, из них половина падает с лавки". "Падение с лавки - это комариный укус слону!". Досвідчена прокурор намагалася дізнатися, за що ж затримали Ігоря, який ані лаявся, ані чинив супротиву. Лаявся, чинив, та взагалі телефон у дільничного виривав, коли той намагався викликати машину до гуртожитка, - впевнено розповів міліцейській керівник, який до гуртожитку жодного разу не заходив. "Участковый был обязан его забрать и изолировать".

Прокурор перейшла до епізоду, коли напівпритомного Ігоря затягували до камери. "А вообще допустимо затягивать человека в камеру? Не является ли это насилием?". "Нет", - лаконічно відповів міліціонер.

Наприкінці свідчень Петро Тимофійович розповів, звідки він так все впевнено знає. Розпитував коллег, у тому числі з главку та департаменту внутрішньої безпеки МВС. Тобто ті міліціонери, які перевіряли смерть у його відділку, все йому і розповіли.

Єгор Соболєв, Свідомо